Якого харчування ви повинні дотримуватись, якщо існує загроза ожиріння?

Однією із соціальних проблем у розвинених країн є проблема надлишкового харчування й боротьба з ожирінням. По даним близько половини дорослого населення економічно розвинених країн має надлишкову масу тіла, причому поширеність повноти й ожиріння має тенденцію йти до збільшення. Особливо насторожує омолодження ожиріння в останні роки. Основними причинами цього явища вважають малорухомий спосіб життя, зростання нервово-психічної напруги (стреси), нестриманість у споживанні їжі, особливо рафінованих продуктів харчування, багатих на вміст вуглеводів й жирів. Але головною причиною швидкого ожиріння в сучасному суспільстві (за статистичним даними в 80-90% випадків) є нераціональне харчування, тобто переїдання на тлі зниження рухової активності. При цьому погіршується стан різних органів і систем, розвиваються атеросклероз і інші серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, сечокам’яна й ниркова хвороби. Порушення жирового обміну сприяють виникненню гастритів, подагри, ендокринних розладів, простудних захворювань, приводить до передчасного старіння. Ожирінню сприяють також спадковість.

Масу тіла називають надлишковою, якщо вона на 5-14% вище нормальної. Якщо маса тіла більш ніж на 15% перевищує норму, це свідчить про ожиріння як хвороби. Для повноцінної життєдіяльності організму необхідно строге кількісне співвідношення між витратою енергії і її надходженням. Недолік м'язової діяльності варто компенсувати активним дозвіллям або регулюванням харчового раціону. При цьому варто враховувати, що раціон сучасної людини характеризується не тільки підвищенням енергетичної цінності, але й зміною якісного складу. Зросло споживання жирних сортів м'яса, очищених висококалорійних продуктів (рафіновані жири й цукор, пшеничний хліб і булочні вироби зі здобного тіста, макарони, кондитерські вироби). Ці продукти характеризуються гарною засвоюваністю, сприяють жиронакопиченню, дають велику кількість енергії. Ожирінню сприяють рідкі й часті прийоми їжі, зловживання спеціями, що збуджують апетит, а також алкогольними напоями, які послабляють самоконтроль за споживанням їжі й самі є джерелом енергії.

Для людей, схильних до ожиріння або вже мають виражений його прояв, варто застосовувати дієтотерапію, найважливішим принципом якої є зниження енергетичної цінності раціонів на 20-50% за рахунок вуглеводів і жирів. Однак дієта при цьому повинна містити достатню кількість білків (не менш 90-100 г за добу). Це необхідно для попередження втрат тихорєцького білка, підвищення енерговитрат за рахунок засвоєння білкової їжі, створення почуття ситості. У добовому раціоні повинно бути 400-500 г таких білкових продуктів як м'ясо, риба, сир, нерибні морські продукти, яєчний білок. Бажане споживання нежирних сортів м'яса й риби у відварному вигляді. Кількість вуглеводів у харчуванні варто різко обмежити насамперед за рахунок цукру, кондитерських виробів, солодких напоїв (до 100-200 г у день). Виключаються з раціону варення, джеми, цукерки, тістечкові, здобні й листкові булочні виробу, макарони. Обмежуються каші, за винятком гречаної. Добове споживання хліба повинне становити 100-150 г. Бажаний житній, білково-пшеничний хліб. З овочів рекомендується без обмеження свіжа капуста, редиска, огірки, помідори, кабачки, гарбуз, із фруктів і ягід - кислі й кисло-солодкі сорти яблук, цитрусові, аґрус, смородина, журавлина. Овочі краще їсти сирими, тому що в них міститься тартронова кислота, що перешкоджає перетворенню в організмі вуглеводів у жири.